Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відколоти

Відколоти Cм. відколювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДКОЛОТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДКОЛОТИ"
Ді́ти 2, -ся. Cм. Дівати, -ся.
Зугледіти, -джу, -диш, гл. Замѣтить, подмѣтить.
Козгирь, -рю, м. = козирь 3. Терск. обл. Пятигорск. окр.
Перелупити, -плю́, -пиш, гл. Переломить. Перелупила мисочку надвоє.
Позрошувати, -шую, -єш, гл. Оросить (во множествѣ).
Понасушувати, -шую, -єш, гл. Насушить (во множествѣ). Я собі понасушувала і вишень, і груш, і яблук, — буде на всю зіму. Харьк. у.
Рознемсатися, -саюся, -єшся, гл. = розрюматися.  
Такой нар. = також. Шейк.
Тісно нар. 1) Тѣсно, плотно. Тісно притулює вона до себе слабу дитину. Левиц. І. 95. 2) Трудно, тяжело. Так стало тісно й гірко, хоч з мосту да в воду. Валк. у. 3) Бѣдно. 4) Серіозно, не шутя, строго. Як стали тісно браться до його, то мусив признатись. Н. Вол. у. Ум. тісненько, тісне́сенько.
Уривати II, -ваю, -єш, сов. в. урити, урию, -єш, гл. Зарывать, зарыть.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДКОЛОТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.