Кирр! меж. Выражаетъ пронзительный крикъ испуганной курицы. На сідало тихе́ чиясь рука жорстка сягає помацьки і курицю хапає... «Кирр! кирр! кудах!».
Лю́бжа, -жі, ж. Раст. a) Orchis incarnata, дремликъ. б) Orchis latifolia.
Погинути, -ну, -неш, гл. Погибнуть. Загубив Данило жінку, да й сам погинув. Як би Бог слухав пастуха, то давно б погинуло стадо. Як із Низу тихий вітер повіне, вся ваша жидівська сторожа погине.
Пуля 2, -ля́ти, с.
1) = индича.
2) = курча.
Розрухати, -хаю, -єш, гл. Расшевелить.
Саранячий, -а, -е. Саранчевый.
Соборець, -рця, м.
1) Ум. отъ собор.
2) Собраніе священниковъ и всего причта по благочиніямъ для исповѣди и причащенія во всѣ 4 поста.
Хмаронька, хмарочка, -ки, ж. Ум. отъ хмарка.
Шмигувати, -гую, -єш и шмиґувати, -ґую, -єш, гл. Выравнивать камень въ мельницѣ.
Шпара, -ри, ж. 1) Щель, пазъ, трещина.2) мн. Острая боль въ пальцахъ отъ мороза. Конот. у. Аж шпари зайшли — такий мороз. Шпари одійшли. Прекратилась боль въ пальцахъ отъ мороза, а переносно — прекратился чей либо страхъ или вообще стѣсненное состояніе. Лист той хвата, з сміхом чита, бо одійшли шпари. Гарасько тут оледенів і спершу не сказав ні слова, язик отерп, замерла мова, мов камінь сердечко нагнів, а страх і спутав, і зв'язав. Як одійшли ж потроху шпари.... здихнув він тяжко і казав. Ум. шпарка, шпарочка.
