Деклямува́ння, -ня, с. Декламированіе.
Дякува́ти 2, -ку́ю, -єш, гл. Быть дьячкомъ. При понірській церкві щось довго і дякував.
Єлівни́к, -ка, м. Хлѣвъ, помѣщеніе для молодого и недойнаго рогатаго скота.
Коверза, -зи, ж. 1) Раздумье, размышленіе. Об миленькій своїй дитині водив по мізку коверзу. 2) Чепуха. Лемішка хотів і собі закидати по московській... але замолов таку коверзу, що тільки сам махнув рукою.
Повіддя, -дя, с. Половодье. Це вже десять років, як було в Трушках таке повіддя. Чи і в ваших сторонах було цієї весни таке велике повіддя, як у нас: всі млини повиносило.
Попеститися, -щуся, -стишся, гл. Понѣжиться; поласкаться.
Поседіння, -ня, с. Сидѣніе, посиживаніе. Ум. посидіннячко. Ой весна-красна, що нам винесла? Ой винесла тепло і добре літечко... Молодим діткам — рученьки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннєчко.
Просерен, -ну и просерень, -ня, м. Раст. а) Подснѣжникъ, Calanthus nivalis L. б) Crocus riticulatus. L.
Сребло, -ла, с. и пр. = срібло и пр.
Стайка, -ки, ж.
1) Рядъ копенъ хлѣба. Ой у полі жито у стайки ізвито. Не моя жень, це стайка на моїй постаті.
2) Родъ шалаша у гуцульскаго пастуха въ полонинах. То-же, что и застайка.