Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хоругов

Хору́гов, -гви, ж. Извѣстный отрядъ войска. Іще б прогнав ляхви хоругов за Вислу. ЗОЮР. І. 318.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 411.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРУГОВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРУГОВ"
Головчастий, -а, -е. 1) = головатий 2. Черниг. у. 2) Родъ орнамента въ вышивкѣ. Kolb. І. 49, 48. Шух. І. 161.
Дві́йник 1, -ка, м. У сусальщиковъ и золотильщиковъ по дереву: листки позолоченнаго серебра.
Закрива́ння, -ня, с. Закрываніе.
Менджигува́ти, -гую, -єш, гл. = манджувати. Козел. у.
Підстригання, -ня, с. Подстриганіе, подстрижка.
Понавикати, -каємо, -єте, гл. Привыкнуть (о многихъ). Так уже діти в їх погано понавикали. Черниг. у.
Пообстригати, -га́ю, -єш, гл. Остричь (многихъ).
Простукати, -каю, -єш, гл. Простучать.
Трактиїрня, -ні, ж. = трахтир. Гн. II. 141.
Червонюх, -ха, м. Снигирь. Вх. Пч. II. 11. Cм. снігур.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОРУГОВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.