Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хащина

Хащина, -ни, ж. Мелкій густой кустарникъ. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 389.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАЩИНА"
Беґас, -са, м. Безпутникъ, негодникъ. Желех.
Гонт, -ту, гонта́рь, -ря́, гонтовий и пр = Ґонт и пр.
Насіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. насісти, нася́ду, -деш, гл. 1) Насѣдать, насѣсть, садиться, сѣсть на что. Та до його сизокрилі орли налітали, в головах насідали. КС. 1882. XII. 502. 2) Налегать, налечь, притѣснять, притѣснить. Нехай Бог скарає того, хто насідає на кого. Ном. № 1084. Покинь... горілку пити; се на тебе й нудьга з похмілля насідає. О. 1862. VII. 45.
Осельник, -ка, м. Поселенецъ.
Помісті нар. Вмѣстѣ. Там же біля того шинку стоїть і другий шиньок, там помісті стоїть. Екатер. у. (Залюбов.).
Постарчати, -ча́ю, -єш, гл. = постачати.
Розворухнути, -ну, -неш, гл. = розворушити.
Себе мѣст. Себя. Мені й себе й тебе жалко. Ганна була невеличка з себе. Левиц. І. 11. Нум, брате, ми з себе зелені жупани скидати. АД. І. 116.
Тапчаник, -ка, м. Ум. отъ тапчан.
Хитромовний, -а, -е. Витійскій. Шкода слави твоєї, вродливая, краска країно! Шкода твого Парфенона, шкода театрів твоїх, шкода Солонових прав, хитромовних річей Демосфена. О. 1861. І. 93.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.