Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утеребити

Утеребити, -блю, -биш, гл. 1) Вложить, всунуть. Утеребив Бог душу як у пня. Ном. № 2915. Втеребила в пісок жовтий старі сині руки. Шевч. 24. 2) Всучить, дать. Комусь (землемѣръ) утеребив таку пайку, що нічого тобі не вроде. Черк. у. Козаку бідному нетязі коновку в руки втеребила. Мет. 379.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТЕРЕБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТЕРЕБИТИ"
Благословенство, -ва, с. = благословення 1. Хто йде, під благословенство підійде. Св. Л. 10.
Гетьманування, -ня, с. Гетманство, пребываніе гетманомъ.
Зручність, -ности, ж. Ловкость. Левиц. Пов. 237.
Комариця, -ці, ж. = комарь. Вх. Зн. 27. Желех. Ум. комари́чка.
Манта́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Точить косу мантачкою. Мнж. 185. Косу мантачити. Черниг. у. 2) Тратить, мотать.
Надлюдський, -а, -е. Сверхчеловѣческій. Йому, а не мені надлюдську силу дала природа. К. ЦН. 267. Надлюдська сила в його слові дикім. К. ЦН. 174.
Підстригати, -га́ю, -єш, сов. в. підстри́гти, -жу́, -же́ш, гл. Подстригать, подстричь. З панами не міряйся чубами, бо як довгий, то підстрижуть. Ном. № 1204.
Почепитися, -плю́ся, -пишся, гл. Нацѣпиться.
Причільник, -ка, м. Часть очіпка (охватывающая лобъ?) КС. 1893. XII. 449.
Ректи, -речу, -чеш, гл. Говорить, сказывать. ЗОЮР. II. 50. Добре речеш, тільки в громаду не беруть. Ном. № 6865.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТЕРЕБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.