Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

укінчитися

Укінчитися, -чуся, -чишся, гл. Окончиться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 327.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКІНЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКІНЧИТИСЯ"
Довіря́ння, -ня, с. Довѣріе.
Жас, -су, м. = жах. Желех.
Зашпунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закупорить, заткнуть.
Зга́д, -ду, м. 1) Воспоминаніе. 2) Напоминаніе. ні зга́ду, ні спо́гаду. И не вспомнить. Про гроші чоловікові ні згаду, ні спогаду. Грин. II. 144.
Здму́хувати, -хую, -єш, сов. в. здмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сдувать, сдуть. Здмухни порох з стола.
Кліпко, -ка, м. Мигающій глазами.
Невмілість, -лости, ж. Неумѣлость. Чуб. І. 270.
Паділ, -долу, м. Долина, юдоль.
Скурвитися, -влюся, -вишся, гл. Развратиться.
Удержувати, -жую, -єш, сов. в. удержати, -жу, -жиш, гл. Удерживать, удержать. Єдин кіл плота не вдержить. Ном. № 5272. Таке слизьке, що й обома не вдержиш. Ном. № 14233.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УКІНЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.