Загові́ти Cм. загівляти.
Запада́ти, -до́ю, -єш, сов. в. запасти, -паду, -де́ш, гл. 1) Проваливаться, провалиться. Та бодай тая степовая могила запала. бодай їх слід запав! Пожеланіе смерти. 2) Вваливаться, ввалиться. Пий до дна, щоб очі не запали. 3) Западывать, запасть за что, напр. о щеколдѣ, запирающей дверь. запа́ла кля́мка. Кончилось. Вже по всьому, вже клямка запала. 4) О солнцѣ: заходить зайти за что-либо. Сонечко вже запало за гору. 5) Впадать, впасть во что. Та як коханка сльозу проливає, сльоза ти в могилу мою западає. — в го́лову. Засѣсть въ головѣ. Все сидить, рукою підпершися, все думає... наче думка яка важка запала їй в голову. — в ду́шу, в о́ко, в се́рце. Произвести впечатлѣніе, понравиться. Олена знає того парубка, що їй так у душу запав.
Калениця, -ці, ж. Посуда, въ которой приготовляютъ глину для мазанья.
Перезва, -ви, ж. Свадебный обрядъ: въ понедѣльникъ, послѣ первой брачной ночи, родственники новобрачной идутъ на угощеніе въ хату родителей жениха; при прохожденіи поютъ соотвѣтствующія пѣсни. Щитайте, скільки душ у вас перезви. Івасьова перезва через улоньку перейшла: як рій гуде, як мак цвіте, як рожа процвітає.
Продзизчати, -чу́, -чи́ш, гл. Прожужжать.
Співонути, -ну, -неш, гл. Сразу громко запѣть. Раптом як співоне! дзвінко-тоненько.
Спрятно нар. Бережно. Я сиву шапку спрятно носив: як дощ, то під хустку.
Хахулатий, -а, -е. О птицѣ: хохлатый.
Чубок, -бка, м.
1) Хохолокъ (у человѣка, у птицы). Який дудок, такий чубок. Де не взявся сизокрилий голубок, як ухопить горобчика за чубок.
2) Верхъ (въ насыпанной мѣрѣ); прибавка. Насипле повну чвертку, а зверху згорне чубок; то те, що згорнув, лишаєся на землі, а те, що в чвертці, то єго. Кілько літ має ваша панна? — Сорок ще й з чубком.
3) Чубок. Стебелекъ растенія? Взяла вона чубок бервінку.
Чура, -ри, м. = джура 1. То козак йому промовляє: «Чуро мій, чуро, вірний слуго!» Ой як крикнув козак Нечай на чуру малого: «Сідлай, чуро, коня мого, а собі другого».
