Безперестану, нар. Непрерывно, безпрерывно, постоянно. Панни безперестанку реготались. Щось вило там безперестанно. Обоє плакали безперестанно. Ходив по хаті, безперестану човгаючи. Горять свічі безперестанні. Вода лилась безперестань.
Вернигора, -ри, м. Сказочный герой, переворачивающій горы.
Воронняччя, -чя, с. соб. = вороння. А на клятого так сідає галіч, воронняччя.
Кленовий, -а, -е. Кленовый. Тут їли рознії потрави... з нових кленових тарілок. Бігла через місточок та вхватила кленовий листочок.
Крот, кроть, нескл. Кратъ, разъ (только въ бранныхъ выраженіяхъ). Сто сот крот його ма. Не зводь з ума, кроть твою ма, бо я не дитина. Прийшли жиди воли брати, а я стала не давати, кроть сот вашу ми.
Лісови́на, -ни, ж. Лѣсное дерево.
На́дто нар. 1) Слишкомъ, излишне, слишкомъ много, черезчуръ. Люде надто вже стали грішні. Їден надто має, а другий нічого. Надто знай, да ще питай. 2) Сверхъ того, къ тому-же; особенно. А надто вам росказать би, як козак чорнявий під вербою над водою, обнявшись, сумує. А за лихо... та цур йому! Хто його не знає!.. А надто той, що дивиться на людей душею. 3) Еще больше. І наказав їм, щоб нікому не говорили. Що ж більше він наказував, то надто більше вони проповідували. Я його прошу: мовчи; а він надто голосить.
Помуркотати, -чу́, -чеш, гл. Побормотать.
Порозгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Разгресть (во множествѣ). Кури порозгрібали грядочки.
Толкування, -ня, с. = товкування.