Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

просто

Просто нар. 1) Просто, безъ затѣй. Рудч. Ск. І. 150. Сказати просто: вмер, та й годі. Гліб. Він так мальовав собі просто, абияк. Кв. 2) Прямо. Пливи... під темний луг просто. Чуб. V. 342. Простяглись дві дороги: одна просто, а друга пішла у праву руку. Стор. Іде... пані, та просто до їх у двір. Рудч. Ск. II. 64. 3) Противъ, напротивъ, насупротивъ. Хата його стоїть просто церкви. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТО"
Веснівка, -ки, ж. 1) = веснянка. 2) пт. луговой жаворонокъ, Alauda arvensis. Вх. Пч. ІІ. 8.
Вимастити Cм. вимащувати.
Глазки мн. Желѣзныя грузила у невода. Радом. у.
Глибень, -ні, ж. Глубина. Є місцями глибень така, що й дна не достанеш. Канев. у. Морська глибина. Ном. № 395.
Згрузи́ти, -жу́, -ви́ш, гл.доро́гу. Размокшую отъ дождя дорогу испортить ѣздой, ходьбой. Так згрузять дорогу, що треба бичувать, щоб витягти воза. Черк. у.
Копичити, -чу, -чиш, гл. 1) Складывать, сваливать въ кучу. Желех. 2) Складывать въ копны. Желех.
Нао́чний, -а, -е. 1) Очевидный, явный. 2) Находящійся на глазахъ. 3) нао́чний свідок. Свидѣтель-очевидецъ. Желех.
Обемберити, обенбе́рити, -рю, -риш, гл. Бросить оземь съ силой, сильно ударить. Як обенбере ж він його (з себе)! Мнж. 95.
Смужкатий, -а, -е. = смугнастий.
Шиголля, -ля, с. Тонкія вѣтви, молодые побѣги.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.