Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

просто

Просто нар. 1) Просто, безъ затѣй. Рудч. Ск. І. 150. Сказати просто: вмер, та й годі. Гліб. Він так мальовав собі просто, абияк. Кв. 2) Прямо. Пливи... під темний луг просто. Чуб. V. 342. Простяглись дві дороги: одна просто, а друга пішла у праву руку. Стор. Іде... пані, та просто до їх у двір. Рудч. Ск. II. 64. 3) Противъ, напротивъ, насупротивъ. Хата його стоїть просто церкви. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОСТО"
За́мкнений, -а, -е. 1) Запертый. 2) Заключенный (въ тюрьму).
Кородитися, -джуся, -дишся, гл. Жаловаться на боль. Як прийшла косовиця, то й жінка породиться. Ном.
Ма́кса, -си, ж. Рыбная печень.
Нецвічений, -а, -е. Непокрытый цвѣтами. Ой у лузі калинонька нецвіченая, — туди ішла дівчинонька невінчаная. Мил. Св. 7.
Онаджити, -джу, -джиш, гл. = оначити. Вх. Зн. 44.
Полигати, -га́ю, -єш, гл. Поглотать, поѣсть съ жадностью.
Посланиця, -ці, ж. Посланная. Посланиці Божі. Г. Барв. 132.
Пучечка, -ки, ж. Ум. отъ пучка.
Сверблячий, -а, -е. Чешущійся, зудящій.
Чухи меж., выражающее почесываніе, чесаніе зудящаго мѣста. Ив. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОСТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.