Возик, -ка, м. Ум. отъ віз.
Гафини, -фин, ж. мн. = афини.
Залескоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Запищать (о кобчикѣ). Кібчик залескотів, спускаючись на березу.
Лемну́ти, -ну, -не́ш, гл. 1) Удалиться, отступить. 2) Стибрить, стащить. Так то він її лемнув, як був тут.
Обпльовувати, -вую, -єш, сов. в. обплювати, -плюю́, -єш, гл. Оплевывать, оплевать. Пху, пху! та й обплює свою погану морду.
Опління, -ня, с. соб. отъ оплін. А в ґринджолах чотирі копилля і два опління.
Уроїтися, уроюся, -їшся, гл. — в голову. Засѣсть въ головѣ. Вроївся мені в голову Семен небіжчик.
Хлистати, -щу, -щеш, гл. Хлебать, пить. Наварив юшки, — нехай хлищуть. Та і горілочку хлистала.
Хмарник, -ка, м. Колдунъ, управляющій тучами.
Чмихання, -ня, с. Фырканіе.
