Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прикмета

Прикмета, прикміта, -ти, ж. 1) Примѣта, знакъ. Поробили в моїх гаях прикмети. К. ЧР. 226. Прикміта козацькая. Грин. III. 592. на прикметі. На примѣтѣ. У гаю дві криниці в єї на прикметі було: у одній сцілюща, а в другій живуща вода. ЗОЮР. II. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 420.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКМЕТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИКМЕТА"
Відплатити Cм. відплачувати.
Галасове зіллє, с. Раст. Scopolina antropoides. Вх. Пч. II. 36.
Єдва́б, -ба и -бу, м. Родъ шелковой матеріи. Ладна баба без єдваба. Ном. № 7516. Оксамитом шляхи стеле і єдвабом застилає. Шевч. 368.
Зажи́мки, -мок ж., мн. Складки отъ неправильнаго покроя одежды. Павлогр. у.
Паперина, -ни, ж. Листъ бумаги. Винесла хустину, як ту паперину. Чуб. V. 1207.
Просуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. просунутися, -нуся, -нешся, гл. Просовываться, просунуться, пролѣзать, пролѣзть, протискиваться, протиснуться. Аж там такий ліс, такий густий, що ні пройти, ні просунуться. Рудч. Ск. У хатах уже і просунутися ніде. Мир. Пов. II. 58.
Розгризтися, -зуся, -зешся, гл. Разсориться. Вона ж як та собака розгризлась з усіма родичами. Кобел. у.
Стоголосий, -а, -е. О звукѣ: производимый сотнѣй или сотнями голосовъ. Крики, співи.... стоголосе лящання. Мир. ХРВ. 262.
Уговорювати, -рюю, -єш, гл. = уговоряти. Старець вговорює панича: гріх тобі, каже, синку, знущатись над старими людьми. Стор. І. 17.
Уношення, -ня, с. Внесете: Kolb. І. 262.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИКМЕТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.