Відмагатися, -гаюся, -єшся, сов. в. відмогтися, -можуся, -жешся, гл. 1) Отговариваться, отговориться, отказываться, отказаться. Як уже там царівна не облагалась, шо не робила, — треба їй за, його йти. Черт йти меншому на сторожу, — той одмагається. 2) Отдѣлываться, отдѣлаться, избавляться, избавиться. Слухайся мене, то, може, од батька одможешся. Він од усякої кари відможеться, як оте прокаже.
Відполоскати Cм. відполіскувати.
Жо́стір, -ру, м. Раст. крушина, Rhamnus cathartica.
Кандиба, -би, ж. Плохая лошадь, кляча. Бачили, яку кандибу Криженко купив у ярмарку? Там же й кандиба! Висока така, що й під повітку не підійде, а сама така, шо так їй кістки й повилазили.
Коростяний, -а, -е. = коростявий. Обізвався коростяний до шолудивого.
Наді́йність, -ности, ж. Надежность; увѣренность.
Перенівечитися, -чуся, -чишся, гл. Испортиться, исковеркаться.
Риболов, -ва, м.
1) = рибалка 1. Наїхали риболови та риби ловити.
2) = рибалка 2.
Свекруха, -хи, ж. Свекровь. Чужа хата такая, як свекруха лихая. Ум. свекрівонька, свекро́вця, свекрушенька.
Туга 1, -ги, ж. Горесть, печаль. Волить моя голівонька, ще й серденько в тузі. Він їм тугу розганяє, хоч сам світом нудить. Стала к їх серцям велика туга налягати. Ум. туженька, тугонька. Серцю туженьки завдав.
