Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покумання

Покумання, -ня, с. Вступленіе въ отношенія кумовьевъ. Покумання... з Галею. Мир. ХРВ. 353.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУМАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУМАННЯ"
Баталев, -ва
Борщичок, -чку, м. Ум. отъ борщ.
Ваготіти, -тію, -єш, гл. Тяготѣть. Желех.
Ґре́ци нар. = Ґрече. Так собі ґреци розмовляли. Гн. І. 181.
Напри́клад нар. Напримѣръ.
Непотребний, -а, -е. = непотрібний. Гол. І. 33.
Озирк, -ку, м. Взглядъ, взглядъ вокругъ. Встрѣчено только у Щоголева: Сумно ти дивилась на високі гори, ходники чинару, лаври й сікомори. В озирку твоєму бачилось жадання жити і любити. Щог. Сл. 6.
Таточко, -ка, м. Ум. отъ тато.
Тяжина, -ни, ж. Выбойка, пестрядь, полосатое полотно. Шейк.
Шестикрилий, -а, -е. Шестикрылый. Вбий шестикрилого... змія. Чуб. II. 281.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКУМАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.