Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покумання

Покумання, -ня, с. Вступленіе въ отношенія кумовьевъ. Покумання... з Галею. Мир. ХРВ. 353.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУМАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУМАННЯ"
Вимолотити, -лочу, -тиш, гл. Вымолотить. Показує пригорщ пшениці, що вимолотив. Стор. І. 20.
Висиновити, -влю, -виш, гл. Исключить изъ семьи, лишить наслѣдства. Було в його два сини.... Андрія, кажуть, не злюбив за щось: видко той не вмів шануваться, дак він його висиновив — прогнав з двору. О. 1861. X. 27.
Доноси́ти 2, -ся. Cм. доношувати, -ся.
За́білка, -ки, ж. = забіл. Желех.
Загу́біль, -лі, ж. = загуба. Драг. 191.
Зоряти, -ря́ю, -єш, гл. Свѣтиться, сіять. Що то була за дівчина! Зайде в хату, то мов зоря зоряє. Г. Барв. 103, 237. Там квітки як в божім раю... зорями ч траві зоряють. К. Дз. 221. Ой вийду на гірку та гляну на зірку, — що зоря зоряє, а вся челядь гуляє. Грин. III. 61. Cм. зоріти.
Імено, -на, с. = імення. Не забудь імена Господа Бога. Гн. II. 251.
Недруг, -га, м. Недругъ, врагъ. Піднявсь на ляхів і на всіх недругів отчизни батько Хмельницький. К. ЧР. 12.
Саможер, -ра, м. Себя ядущій. К. ХП. 53.
Хай нар. Пускай, пусть. Хай їй лиха година! Рудч. Ск. Хай же її Бог благословить, мою дитину. МВ. ІІ. 164.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКУМАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.