Засі́бни́й, -а́, -е́ 1) Зажиточный, со средствами. Хиба котрий засібний, то не купував голодного року хліба. 2) Объ одеждѣ: просторный.
Короговця, -ці, ж. Ум. отъ корогва.
Облесливий, -а, -е. Льстивый. Там такий хитріш та облесливий чоловік, що лестками і душу з тебе вийме. Лащився мов облеслива собака.
Отоплювати, -плюю, -єш, сов. в. отопи́ти, -плю́, -пиш, гл.
1) — що. Отапливать, отопить. Отоплюю диявольську корчму.
2) — кого. Доставлять, доставить отопленіе для кого.
Переплішити, -шу́, -ши́ш, гл. Заклинить наново.
Підкласти Cм. підкладати.
Ремиґати, -ґаю, -єш, гл. Жевать жвачку (о волахъ). Вози риплять, ярма брязчать, воли ремиґають.
2) О людяхъ грубо: ѣсть, жрать. А ну, годі вже вам ремиґати! Cм. розремиґатися.
Світило, -ла, с.
1) Свѣтило.
2) Свѣчи церковныя. Велике диво світило. Несуть тіло до гроба без кадила, без світила.
Увірнути, -ну́, -не́ш, гл. Потонуть. Сікуть, рубають самбір деревце, сікуть, рубають, на Дунай пускають: чи впірне, увірне самбір деревце? Чи пійме, чи возьме староста сваненьку?
Чебрик, -ку, м. = чебрець. а). Знати Марусю, знати, у котрій вона хаті, чебриком осипана, калиною утикана.
