Буркун, -на, м. 1) Воркующій (эпитетъ голубя). Cм. буркотун. Голуб-голубочок, сивий буркуночок. 2) Ворчунъ. У запічку буркун бурчить. Cм. буркотун. 3) Раст. a) Melilotus coerulea. То же: буркун синій. б) — жовтий. M. officinalis. в) — білий. М. alba. В огороді буркун-зілля по тичині в'ється. Ум. буркунець, буркунчик, буркунонько, буркуночок.
Загина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. загну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Загинаться, загнуться.
Закаблу́чити Cм. закаблучувати.
Земена́ Грань, — ної — ні, ж. Растен. исландскій мохъ, Cetraria islandica.
Каменюка, -ки, ж. = камінюка. Якби мені попалась каменюка.
Осолода, -ди, ж. Услада. Він дав таку в печалях осолоду.
Покавкати, -каю, -єш, гл. Покричать (о воронѣ).
Понагляти, -ля́ю, -єш, гл. Торопить.
Потаскати, -ка́ю, -єш, гл. Потащить. Вона і потаскала його. Із бою потаскали в стан.
Умисне нар. Умышленно, нарочно. Випитувала вона усе те умисне, шоб чоловіка свого піймать.
