Вилиці, -ць, ж. мн. 1) = вила 2. Также какъ часть мотовила. 2) Въ куркѣ кремневого ружья пластинки, въ которыя вставляется кремень. 3) Въ ножницахъ — часть отъ винта до острыхъ концовъ. 4) Часть цѣпа. Cм. вуголов. 5) Боковая сторона морды четвероногаго животнаго. У тих волів під вилицями, коло щелепів були такі нарости. 6) Затылокъ рыбы.
Відідрати, віддеру, -реш, гл. = віддерти.
Галябарда, -ди, ж.
1) Алебарда.
2) Особый видъ топора.
Драглина́стий, -а, -е. Топкій. Драглинаста лука.
Заморга́ти, -га́ю, -єш, гл. Заморгать, зашевелить бровями. Оддай мене за такого, що чорнії уси: він до мене заморгає, а я засміюся.
Звалови́тий, -а, -е. Неповоротливый, медлительный. Зваловитий кінь.
Згріба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. згребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. 1) Быть сгребаемымъ, сгребаться, сгрестися. Чоловікові коситься легко, утроє само ляга, само і згрібається, само і в'яжеться. 2) Быть въ силахъ грести. Бач, який вітер, як грає Дніпро, — тепер не згребешся.
Зчіплювати, -люю, -єш, сов. в. зчепити, -плю, -пиш, гл.
1) Сцѣплять, сцѣпить.
2) — руку з рукою. Взяться за руки. Ручку з ручкою зчепивши, йшли із церкви молодії.
Опучка, -ки, ж. Ум. отъ опука.
Употужнитися, -нюся, -нишся, гл.
1) Сдѣлаться могущественнымъ. Впотужнились навіки дияволови діти.
2) — на ко́го. Ополчиться. Употужнились на. мене при лихій моїй годині, та свята Господня сила мою неміч заступила.
