Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

малинка

Мали́нка, -ки, ж. Ум. отъ малина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 401.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЛИНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МАЛИНКА"
Браток, -тка, м. 1) Ум. отъ брат. 2) — лісовий. Раст. Viola sylvestris Lam. ЗЮЗО. І. 141.
Закаламу́тити Cм. закаламучувати.
Зцілення, -ня, с. 1) Соединеніе въ одно цѣлое. 2) Исцѣленіе. Ісцілення душі і тілес. Чуб. I. 165.
Клобук, -ка, м. Клобукъ. Надів клобук, взяв патерицю. Шевч.
Крепачка, -ки, ж. Крѣпостная. Ти, дякувать Господеві, не крепачка: твоя праця не згине дурно. МВ. І. 36.
Невправка, -ки, ж. Невозможно справиться съ чѣмъ.
Нетря, -рі, ж. = нетра.
Підметець, -тця, м. 1) Ум. отъ підмет. 2) Цвѣтникъ. Шух. І. 112.
Рейка, -ки, ж. Рельсъ. Екатер. у.
Чабулькнути, -ну, -неш, гл. Сразу вылить. Наллє чарку, піднесе до рота та так і чабулькне! Аж денце блисне. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МАЛИНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.