Завива́ти II, -ва́ю, -єш, сов. в. зави́ти, -ви́ю, -єш, гл. Завывать, завыть. Завив як вовк. По козакові вовченьки завили. Сердитий вітер завива.
Зажо́га, -ги, ж. Поджогъ. Без зажоги й дрова не горять.
Закаса́ти, -ся. Cм. зака́сувати, -ся.
Зара́дити, -джу, -диш, гл. 1) Посовѣтывать, помочь совѣтомъ. Ви нас за те своєю радою зарадите. 2) Пособить, помочь. 3) — чим. Употребить съ пользой, дать толкъ. Літа ж мої молодії, жаль мені за вами, а що ж бо я не уміла зарадити вами.
Клішня, -ні, ж.
1) Клешня. Куди кінь з копитом, туди й рак з клішнею.
2) мн. Раздвоенная часть війя.
Колодач, -ча, м. Большой ножъ. Ножъ, носимый въ ножнахъ на поясѣ. Ум. колодачик.
Коханок, -нка, м. = коханець. Росказала гайдамаці, хто вона, і як її пустив старий чоловік до коханка. І сама тобі коханка передам. Ум. коханочок. Рибалочки-коханочки та рибку ловили.
Недопал, -лу, м. Нехорошо обожженный кирпичъ.
Обрамка, -ки, ж. = облямівка.
Узорити, -рю, -риш, гл. Увидѣть. Як узорне він свою милую, обнявся з нею, поцілувався.
