Бокувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Сидѣть бокомъ. Де бокуй, Марусенько, не бокуй: сядь собі прямесенько.
2) Сторониться, обходить стороною. Бокує чогось від мене.
Збруди́ти, -джу́, -диш, гл. Загрязнить, запачкать. А він мені рантух-полу кров'ю да збрудив.
Кропковий, -а, -е. Настоянный на укропѣ (о водкѣ). В приставках стояла брага, а в бутилях пінна і перцівка, і кропкова, і густа корінна.
Поворожити, -жу́, -жиш, гл. Погадать. Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити. Переносно: поговорить съ кѣмъ въ секретѣ съ цѣлью устроить что — либо, оказать кому протекцію и пр., устроить, уладить что-либо негласными способами. Попереду він кинувсь до лисиці, щоб тая нищечком у львиці поворожила про його.
Позаробляти, -ля́ю, -єш, гл. Задѣлать (во множествѣ).
Ремгати, -мжу, -жеш, гл. Шептать.
Розмахнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ розмахувати. Размахнуть.
Ступ'яй, -п'яя, м. = ступяй = ступінь.
Цап'юга, -ги, м. Ув. отъ цап.
Шпинь 1, -ня, м.
1) Шипъ, нарѣзываемый на той части спицы, которая должна входить въ ступицу.
2) Часть веретена. Cм. веретено.
3) Часть моталки. Шпинь з витушки встроми на вулиці.
