колотися
Колотися, -лю́ся, -лешся, гл. 1) Колоться, производить уколы. Ячмінь колеться. 2) Раскалываться. Не колеться дровенят.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 272.
Том 2, ст. 272.