колотнеча
Колотнеча, -чі, ж. Ссора, споръ, драка, свалка. Тіки на пори, аж там така смертенна бійка та колотнеча діється. Смерть запанувала там, де недавно буц гармідер і колотнеча. Добра та ладу не було, а були тільки бучі, колотнеча та сваволя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Том 2, ст. 273.