Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зв'ялити

Зв'яли́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Сдѣлать вялымъ; обезсилить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 136.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВ'ЯЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВ'ЯЛИТИ"
Високо нар. Высоко. Не дивись високо, бо запорошиш око. Ном. № 2552. Ум. височенько.
Відгадочка, -ки, ж. Ум. отъ відгада.
Картівник, -ка́, м. = картник. І п'яниця, і картівник, — козак забіяка. Н. п. Уподобав картовника і костира п'яного. К. Бай. 32.
Недоречний, -а, -е. Некстати сказанный или сдѣланный, неумѣстный, излишній. К. ПС. 127.
Потрухлий, -а, -е. Сгнившій (о деревѣ).
Присваха, -хи, ж. Въ сѣдлец. губ.: женщина, сопровождающая, вмѣстѣ со старшей дружкой, невѣсту въ то время, когда послѣдняя ходитъ сзывать сосѣдей на сватанье. Чуб. IV. 64.
Роспишнитися, -нюся, -нишся, гл. Пышно расцвѣсти. Ганя роспишнилась, як та троянда повна. Левиц. І. 227.
Сватів, -това, -ве, м. Принадлежащій свату въ 1-мъ или 2-мъ значеніи.
Свинарник, -ка, м. Свинюшникъ.
Утроба, -би, ж. 1) Утроба, животъ. Ном. № 9103. 2) Дитя въ зародышѣ. І утроби нема — Бог милував. Козел. у. 3) Поносъ (когда хотять выразиться вѣжливо). Лохвиц. у. А шо ж, у дитини утроба є? Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВ'ЯЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.