Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зам'ятися

Зам'я́тися и замня́тися, -нуся, -не́шся, гл. 1) Замяться. Як не той став хлопець, оставшись з панянками: зам'явся зараз, закахикав. Св. Л. 121. 2) Начать чувствовать себя больнымъ. Чогось мале наше зам'ялось, головка гаряча і невеселе таке. Коли б ще не занедужало. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМ'ЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМ'ЯТИСЯ"
Безна, -ни, ж. Запущенное поле, дурное неудобное мѣсто. Ковел. у. Отсюда: забезнити поле — запустить ниву.
Будзьок, -дзька, м. Кусокъ, ломтикъ. Угор.
Де-не́будь, нар. Гдѣ-нибудь: куда-нибудь. На Подолі, на Діяніях парубки розводять огнище де небудь недалеко од церкви. Ном. № 362. Коли ж ми тії бусурманщини лякалися? коли ж таки ми од єї де-небудь ховалися? Макс. (1849). 29.
Кахель, -хля, м. = кахля. Вас. 182.
Набала́кати, -ся. Cм. набалакувати, -ся.
Наді́йсь нар. Чай, вѣроятно. Люде дивуються, що я весела: надійсь горя-біди не знала. МВ. (О. 1862. III. 34).
Позатліватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Затлѣться (во множествѣ). Положила дров у піч, щоб на завтра висохли, а вони позатлівалися.
Полюбовниця, -ці, ж. Любовница. Ой поїду я селом-улицею, здибаюсь з полюбовницею. Чуб. V. 91.
Припрошати, -ша́ю, -єш, гл. = припрошувати. Почав припрошати: «Пийте, браття!» Св. Л. 181.
Скупляти, -ля́ю, -єш, гл. = скуповувати. Риболовні скупляти. О. 1862. VIII.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМ'ЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.