Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загрімати I

Загрі́мати и загри́мати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Загремѣть, застучать. 2) — на кого. Закричать на кого. Батько часом на нього загрима. О. 1862. VIII. 19. 2) — кого. Постоянными криками, бранью отупить кого. Ще в сповиточку загримають тебе. МВ. І. 45.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГРІМАТИ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГРІМАТИ I"
Вигасати, -саю, -єш, гл. Выбѣгать.
Гарячіти, -чію, -єш, гл. Становиться горячимъ, жаркимъ. Сонце підбилось — на дворі гарячіє.
Говоритися гл. Употребляется только въ 3-емъ лицѣ и чаще всего безлично: говориться, говорилось. Пословиця говориться, а хліб їсться. Ном. № 11285. Дід мовчить, неначе не до його говориться. Левиц. І. 98 Ой що ся говорило, то все ж то неправда. Чуб. V. 395.
Обамбурити, -рю, -риш, гл. Ошеломить, огорошить. Часом засяде хто небудь та з-за дуба булавою як обамбурить по спині, то й пролежиш який час. Брацл. у.
Обходити 2, -джу, -диш, гл. Исходить. Всі заходеньки обходила і смітнички, і суточки. Гліб.
Орідець, -дця, м. Ум. отъ ород.
Простяка, -ки, об. Простой, не гордый человѣкъ. Наш пан — простяка. Волч. у.
Скит, -ту, м. Скитъ. К. Бай. 112.
Спачити, -чу́, -чиш, гл. Искривить, покосить, погнуть.
Тучний 2, -а, -е. Грозовый. тучний дощ. Сильный, но кратковременный дождь съ грозою. Ой ідуть дощі усе тучнії. Грин. III. 637.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГРІМАТИ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.