Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доказчик

Дока́зчик, -ка, м. Уличитель. Хоть його і під суд оддадуть, та як доказчиків нема, то так він і надіється, що йому все так і минеться. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 412.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКАЗЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКАЗЧИК"
Багатство, -ва, с. Богатство. Бідность, багатство — єсть то божа воля. Мет. 71. Нащо мені багатство, нащо мені гроші? Чуб. V. 117.
Вішальниця, -ці, ж. Висѣлица. Мил. 53.
Глечатко, -ка, с. Маленькій кувшинчикъ. (Залюб.) Щог. Сл. 72.
Голоддя, -дя, с. Голодъ, голодовка. Одно — безвіддя, другеє — голоддя. АД. І. 131.
Дре́во, -ва, с. = дерево. Грин. ІІІ. 690. А зузуля стрепенула, в темний луг полинула, сіла собі на високім древі. Мет. 256. Над водою посажене древо зеленіє. Ум. дре́вко. Помости гніздечко й у садочку, на високім древку, на яворку. Чуб. V. 850.
Засо́хтиCм. засихати.
Калабаня, -ні, ж. Лужа. Аж калабані стоять, такий дощ був. Камен. у.
Народолю́бний, -а, -е. Любящій народъ. Желех.
Убіж, -божі, ж. соб. Бѣдняки, бѣдные люди. Желех.
Укоряти, -ряю, -єш, сов. в. укори́ти, -рю, -риш, гл. Укорять, укорить. Будеш ти мене в вірі христіянській укоряти. АД. І. 212.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКАЗЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.