Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доказчик

Дока́зчик, -ка, м. Уличитель. Хоть його і під суд оддадуть, та як доказчиків нема, то так він і надіється, що йому все так і минеться. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 412.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКАЗЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКАЗЧИК"
Вилицювати, -цюю, -єш, гл. Перелицевать.
Відмінний, -а, -е. Отличный, отличающійся отъ. Почнеш ік Волині зближатися, зараз постережеш, що пішла перед тобою одмінна од нашої сторона. К. (О. 1861. II. 233).
Дибка́ 2 нар. На дыбы. Дибка став. Ном. № 3392.
Жидю́к, -ка́, м. Жидокъ, еврейчикъ. Заклинає жидюка. Рудан. І. 62.
Незбожний, -а, -е. Безбожный.
Підповзати, -за́ю, -єш, сов. в. підповзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Подползать, подползти.
Попідпухати, -ха́ю, -єш, гл. Припухнуть (во многихъ мѣстахъ).
Приступ, -пу, м. 1) Доступъ; приступъ. Мав приступ до двору. Левиц. Пов. 117. І приступу до тебе нема. Г. Барв. 497. 2) Приступъ (военный). Враг мене візьми, коли б я засурмив вам хоч на один приступ. К. ЧР. 66.
Умовини, -вин, ж. мн. = умова. Свої вмовини ламають. К. Псал. 128.
Цаперка, -ки, ж. Заступъ. Пирят. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКАЗЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.