Бишак, -ка, м. Сортъ крупныхъ астраханскихъ сельдей.
Бузничок, -чка, м. Ум. отъ бузник.
Долото́, -та́, с. Долото. Ув умілого і долото рибу ловить. Довбав долотом на дриветні. Покочу я долото, всі дівочки в болото. Ум. долітце́.
Забубо́ни, -нів, м. мн. = забобони. Не дуже люблю сільське понеділкування і всякі сільські забубони. Бабські забубони.
Левержет, -та, м. Клокъ волосъ, оставленный спереди надо лбомъ на совершенно остриженной головѣ мужчины; въ настоящее время такъ стригутъ лишь дѣтей. Образецъ стрижки Cм. на портретѣ лубенскаго полковника Максима Ильяшенка.
Новоселець, -льця, м. Вновь поселившійся, новопоселенець.
Патрахіль, -лі, ж. Епитрахиль. На вікні требник лежав з хрестом, в патрахіль замотаний.
Переймець, -мця, м. = перейма 1. Та що ж мені буде за переймець?
Скореняти, -няю, -єш, сов. в. скорени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Искоренять, искоренить. Нашого насіння ніхто не скоренить.
Тополя, -лі, ж.
1) Тополь, Populus. Ой там в полі дві тополі, третя зелененька.
2) водити тополю. Родъ хоровода: особымъ образомъ украшенную дѣвушку, представляющую тополю, водятъ подруги по селу и полю съ соотвѣтствующей пѣсней. Ум. топо́лька, топо́ленька.