хитрово
Хитрово нар. Хитро, лукаво. А батько їй спокійненько та хитрово (каже).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 399.
Том 4, ст. 399.