убіратися
Убіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. убра́тися, -беруся, -решся, гл. 1) Одѣваться, одѣться, наряжаться, нарядиться. Вберися, жінко, в кожух. Убрався в жупан і дума, що пан. Не видав Гриць ногавиць: то ся вбірає, то розбірає. У намисто уберуся. убратись за ко́го. Переодѣться кѣмъ. Одна покойова вбралась за дяка.... друга за паламаря і співають: «Вічная пам'ять». 2) Запачкиваться, запачкаться, набраться, набирать на себя чего либо прицѣпившагося къ платью. Убрався, як марюка. Підеш, дак у реп'яхи й уберешся. 8) — у що = убиватися, вбитися 3. Вбіратися в пір'я. З літами убірався в силу. 4) Собираться, собраться (куда-либо). Додому вбіратись. . 5) Залѣзать, залѣзть, забираться, забраться. Куди ти вбрався на стіл з постолами. 6) Входить, войти, поселиться. Нечиста сила вбралася (в царівну). Зараз у світлицю вбрався. 7) Удаляться, удалиться, уйти. Вовки як схватились, то на силу відтиля убрались. Як до дна доглядаться, так за Дунай убіраться. 8) Входить, войти, помѣститься. Cм. увібратися.
Том 4, ст. 307.