тихий
Тихий, -а, -е. 1) Тихій, негромкій. Тихеє зітханнє. 2) Тихій, медленный. 3) Тихій, спокойный. Тихі води. Тихе море. Вітер тихий. У моїй господі тихій не живе зрадливий. 4) Кроткій. Яка вона тиха, як голубка. Ум. тихенький, тихесенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 263.
Том 4, ст. 263.