титул
Титул, -лу, м. Титулъ. Що мені по титулі, коли нема нічого в шкатулі. Він Байдою зневажливо назвався, титулу Вишневецьких одцурався.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 263.
Том 4, ст. 263.