тихість
Тихість, -хости, ж. 1) Тишина, свойство тихаго. Провадили ми наше діло в благодатній тихості. 2) Кротость. Згадай, о Господи, раба твого Давида і тихість праведну його благого серця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 263.
Том 4, ст. 263.