рогатина
Рогатина, -ни, ж. 1) Рогатина. Преться як віл на рогатину. 2) Родъ кинжала. Ум. рогатинка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 27.
Том 4, ст. 27.