рогатий
Рогатий, -а, -е. 1) Рогатый. Мужик багатий, як віл рогатий. Чорт рогатий. 2) Угловатый, съ углами. хата рогата. Дѣла много въ хатѣ (въ каждомъ углѣ дѣло). рога́та плахта = плахта рогатка. Наша пані багата, на їй плахта рогата.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 26.
Том 4, ст. 26.