придути

Придути, -ду́ю, -єш, гл. Прибѣжать, пріѣхать быстро. Сів на хазяйського коня, вмент придув з горілкою. Драг. 253.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 415.

Випадкові слова

Зате́мни́ти Cм. затемняти.

повністю...

Поплітати, -та́ю, -єш, гл. 1) Оплетать сверху. Щоби коса довший час... добре заплетена трималася, поплітають косу nоплітками. Шух. І. 135. 2) Связывать горшки проволокою. Вх. Зн. 53.

повністю...

Підкат, -ту, м. Вырѣзка ниже широкой части прядильнаго гребня. Сумск. у.

повністю...