поплітати

Поплітати, -та́ю, -єш, гл. 1) Оплетать сверху. Щоби коса довший час... добре заплетена трималася, поплітають косу nоплітками. Шух. І. 135. 2) Связывать горшки проволокою. Вх. Зн. 53.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 332.

Випадкові слова

Нехрещений, -а, -е. Некрещенный. Мене мати породила, нехрещену положила. Шевч. 28.

повністю...

Порозмітати, -та́ю, -єш, гл. Размести (во множествѣ).

повністю...

Успятки, -ток, мн. Каблуки? Бив, бив, а тоді кинув об землю та давай успятками ще надолужати. Харьк.

повністю...