приємний
Приємний, -а, -е. Пріятный. Романюки приємні люде. Наче вітерець шелесне в листі, — така його була приємна й тиха мова.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 415.
Том 3, ст. 415.