поклопотатися

Поклопотатися, -чу́ся, -чешся, гл. Позаботиться. Робитимеш не для кого, як для себе; любо буде й поклопотатись. МВ. І. 30.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 273.

Випадкові слова

Порозживатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и розжитися, но во множествѣ.

повністю...

Блеяти, блею, -їш, гл. 1) Блеять. Реве маржина, блеють вівці. Шух. І. 197. 2) Баять, говорить, болтать. Блеяй, блеяй, пане Свириде, зобачим, що з того вийде. Ном. № 13026. А народ блеє та й блеє, що москаль замовив дощ. Черниг. г.

повністю...

Зав'Я́зування, -ня, с. Завязываніе.

повністю...