поводити 2
Поводити 2, -джу, -диш, гл. Поводить. Коли б мене молодий хоч по хаті поводив.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 225.
Том 3, ст. 225.