поводити 1
Поводити 1, -джу, -диш, гл. 1) Водить. На рученьках носить сина, очиці поводить. Рукою поводить по лобові. Поводить станом та головою. 2) Править, управлять лошадьми. Сам пан кіньми поводить. 3) Обращаться. Вони вийдуть було з хати, ще й дверми луснуть, оттак вони було нами поводять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 225.
Том 3, ст. 225.