панич
Панич, -ча, м. 1) Баричъ, барчукъ; бѣлоручка. 2) Холостякъ. 3) Иносказ. чортъ. 4) кручені паничі. Раст. Ipomea. Ум. паничик, паниченько, паничо́к.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 92.
Том 3, ст. 92.