панібрат
Панібрат, -та, м. Короткій знакомый, пріятель. Е, та й дурний же ти, панібрате. Чого його бояться? Зо мною він як панібрат. бути за панібрата. Относиться по товарищески, фамильярно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 92.
Том 3, ст. 92.