колосок
Колосок, -ска́, м. Ум. отъ ко́лос. В того доля ходить полем, колоски збирає. 2) Родъ орнаментики въ видѣ колоса.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 272.
Том 2, ст. 272.