кавал

Кавал, -лу, м. Кусокъ, часть. Нема нікде кавал землі. Гол. Ум. кавалець, кавалок, кавальчик. Не порубаний я дуже: головонька на четверо, а ніженьки на шестеро, білі палці на кавалці, а рученьки на штученьки. Гол. III. 90. За кавалок кишки сім миль пішки. Ном. № 6473. Треба nрацювати, щоб кавалок хліба мати. Чуб. І. 147. Ой не руш же, наймитоньку, та хліба цілого, — ой там лежить на полиці кавалок цвілого. Грин. III. 556. Рвали тіло по кавалку, пускали на воду. Гол. І. 9.