дружкувати
Дружкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть дружко́м или дру́жкою на свадьбѣ. Було б тобі, дружку, не дружкувати, було б тобі свині пасти. Чи ти вже дружкувала коли?
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 448.
Том 1, ст. 448.