деряба
Деря́ба, -би, м. пт. Соя, Corvus glandarius. Ум. Деря́бонька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 372.
Том 1, ст. 372.