бачити
Бачити, -чу, -чиш, гл. 1) Видѣть. За дрібними слізоньками світонька не бачу. бач! Вишь, вотъ. Бач, який добрий! Ми всі, як бач, народ хрещений. 2) Думать, полагать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 34.
Том 1, ст. 34.