віха
Віха, -хи, ж. 1) Вѣха. Бояре збіраються коло віхи або прапора, аби перезва не зняла віхи без викупу. І веху в'ють. Колесо надінуть, квітками вберуть, любистком, чорнобривцями і поставлять на майдані, де улиця дівчача. 2) Раст. Cicuta virosa L. 3) Комета. Є ще зорі, що звуться кометами або мітлами, або віхами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 242.
Том 1, ст. 242.