віячка

Віячка, -ки, ж. Лопата для провѣиванія зерна. Шух. I. 166.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 244.

Випадкові слова

Змазуритися, -рюся, -ришся, гл. Запачкаться, испачкаться. Вх. Лем. 420.

повністю...

Уліті нар. Лѣтомъ. Вліті і качка прачка, а взімі і Тереся не береться. Ном. № 552. Хто вліті гайнує, той взімі голодує. Ном. № 558.

повністю...

Несмачний, -а, -е. Невкусный, безвкусный.

повністю...