щирувати
Щирувати, -ру́ю, -єш, гл. Держать себя искренно, быть искреннимъ съ кѣмъ. Як зо мною п'ють, зо мною гуляють, тогді мені щирують, а як від мене підуть, — за мене говорять, ще й на мене ворогують.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 526.
Том 4, ст. 526.