Виднити, -ню, -ниш, гл. Вынуть дно.
Жабуні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = жабоніти.
Жовтячи́ще, -ща, м. Ув. отъ жовтяк.
Кобзонька, -ки, ж. Ув. отъ кобза.
Попереправляти, -ля́ю, -єш, гл. Переправить (многихъ).
Послухняний, -а, -е. Послушный. Розумний та послухняний був.
Почереватіти, -тіємо, -єте, гл. Сдѣлаться брюхатымъ (о многихъ).
Струхнути, -хну, -неш, гл. = струснути. Коли б струхнув хоть головою.
Товди, товді, нар. = тоді. Товди собі зробили вечеру. Товді я була весела, як у батенька я жила.
Чин, -ну, м.
1) Дѣйствіе, дѣяніе. Після старої голови все марно пійшло. Ні порядку, ні чину.
2) Способъ, образъ. То — проше пана — оттаким чином робилось. Одслуживши в церкві службу Божу і похорон, як слідує, понесли тим же чином і на кладвище.
3) Чинъ (заимствовано изъ русскаго языка). Великого чину дійшов.